|
|
![]() |
 Зарегистрироваться |
|
Регистрация позволит Вам иметь полный доступ ко всем разделам сайта, а также размещать о себе информацию.
|
|
![]() |
|
|
|
![]() |
|
|
![]() |
|
|
![]() |
|
|
![]() |
|
Дневник
|
![]() |
|
Рубрики:
все, Бруно Ферреро, життя, роздуми, думки, моє життя, цитати вислови, короткі історії для душі
|
![]() |
... завжди важко передбачити те, що буде ... але я прагнула цієї зустрічі ... прагнула так само як і рівно рік тому ... але вона знову не відбулася ... важко описати свої почуття ... хтось подумав - вона просто пожартувала з мене ... насміялась ... АЛЕ ЦЕ НЕ ТАК!!!! ... я навіть не мала цього на меті ... але зустріч вкотре відвернулась від мене ... вона просто ... пройшла осторонь мене ... а почуття? ... відчуття??? ... важко передати і описати те, що зараз на душі ... на серці ...
колись, це було так ... зустріч ... яка не відбулася ... але я її відчувала ... саме так ...
Зустріч
Вона чекала цієї зустрічі як і дзвінка вже давно…
Мільйони разів вона бачила цю зустріч, відчувала її наближення та її перебіг…
Її дзвінок…У відповідь – нехай наші мрії збудуться у цьому році… Нехай збуваються, - подумала вона…Але чи можна їх реалізувати? Чи здатні ми це зробити?
….Пролунав дзвінок…Я буду завтра тут, у твоєму місті…ось ми і зустрінемось і нарешті все обговоримо…Все? - подумала вона. Що є тим все???
Дзвінок був несподіваним, а його приїзд тим більше… Його словам вона вже мало вірила, вони як птах, їх не втримаєш, розліталися у мить… Але вона давно знала, що скаже йому …. були і образа, злість, бажання підняти руку, але це було на словах…вона б цього не зробила, не змогла б, це були її слова без дії…
День пройшов у повсякденній суєті – робота, дім, власні роздуми…
Вона зовсім не боялась цієї зустрічі, а навпаки, ця зустріч була їй цікавою, захоплюючою…
На ранок наступного дня пролунав дзвінок – я тут!! Чекаю тебе на пл. Ринок, біля входу у Ратушу. Не вже? Ти тут? Малими та легкими кроками вона наближалась до місця зустрічі. Падав сніг…Сніжинки помалу опускались на землю, падали на неї і танули…Ось вона вже тут…
Він бачив її, вона бачила його не віртуально, а в живу…Їхні погляди зустрілись…вони дивились, роздивлялись один одного…Пройшло трохи часу, коли вони майже одночасно промовили: Привіт! Я…. Привіт! Я… Приємно познайомитись… Можна тебе поцілувати у щічку, ніжно… Вагання… Так… Вона ж так хотіла цього… Пройдемось? Так, залюбки…
Прогулянка містом була чудовою, вони рухались маленькими та великими вуличками, вели бесіду…Складалось враження, що вони одні у цьому місті… Вони намагались побільше дізнатись один про одного…лунав сміх, очі обох світились від щастя…Зайшли у Дзигу…сіли поруч…він взяв її руки у свої…вони були такими теплими, ніжними…Розмова продовжувалась за горням м’ятного чаю, час летів швидко…Перед нею сидів високий, худий, чорнявий хлопчина…Без сумніву розумний, милий, чуйний та добрий, високоосвічений, простий хлопець…Вона так його і уявляла…
Наближався вечір,….йому потрібно було вже йти…їхати назад….Зрозуміло було одне: цієї зустрічі було замало, щоб прийняти якісь поспішні кроки…Повинна бути друга спроба…Треба спілкуватись далі…Вона це розуміла…Її слова кохаю, сказані колись були поспішними…Вона повинна відповідати за них, за себе і за нього…Він теж … Отож, треба чекати…
Його слова на прощання: Тільки не впадай у відчай і не зневірюйся. Буду скучати за тобою, але знай, що час все нам покаже - ми ж нікуди не дінемося. Не сумуй і знай, що я незримо біля тебе
Ніжний поцілунок у щічки…Потяг рушає...Життя продовжується…
Писалось под музыку: ... мелодія мого серця ...
|
подаруй мені посмішку, тепле слово ...
подаруй мені казку ...
подаруй мені диво ...
подаруй мені спокій, рівновагу та сили змінити себе ...
подаруй мені віру ...
подаруй мені щось ... щось на згадку про себе ... частку своєї ніжності ...
p.s.
коли аналізуєш прожите ... мимоволі задумаєшся над своїми кроками по життю ... важко зрозуміти людей, а головне у цьому не намагатися це робити ... інколи це майже не можливо ...
вчора влучно було сказано, навіть маленькі кроки можуть бути дуже великими у житті... просто варто цього хотіти і бажати ... треба завжди мати у собі сили встати і йти далі ... а головне вірити, що ти це можеш зробити ...
|
Если вы изображаете любовь, то никогда не узнаете настоящей любви. Любовь случается, она не зависит от наших усилий. Любовь нечто высшее, чем вы, ее нельзя добиться, ею нельзя управлять. Помните это и оставайтесь открытыми. Не притворяйтесь. Не играйте в любовь. Не имитируйте любовь. Если любовь придет, будьте благодарны, а если уйдет, ждите ее снова. И если вы не будете притворяться, то однажды вы почувствуете, что любовь пришла, цветок распустился. И когда любовь распускается вашем сердце, ее аромат поднимается к богу. Она будет течь многими путями, через вашего ребенка, мужа, или жену, друга, дерево, море. Любовь - это нечто предназначенное для целого. Любовь - это ключ, открывающий все замки.
* * *
Будьте любящими. Будьте любящими даже по отношению к вещам. Что бы вы ни делали, в этом должно присутствовать состояние любви. Измените качество ваших взаимоотношений, пусть они будут основаны на любви, нужно стать любящим не только по отношению к близким, но и ко всей жизни.
* * *
(c) Сан Лайт "Искусство жизни"
Писалось под музыку: ... мелодія мого серця ... яку не спинити ...
Последний раз редактировалось: 01.12.08 21:39
|
ці слова мені зараз як ліки - все відбувається і відбудеться тільки в потрібний момент часу ... і як би ми не намагалися пришвидшити щось ... змінити ... добавити ... на все свій час ...
сьогодні у мене склалось враження, що зима 2007 р. повернулась ... повернулась тим самим, що було ... але ні ... все буде не так ... я не дозволю повторення історії!!!!!!!!!!!!!!!!!! ...
не має за чим шкодувати ... все тільки розпочинається! ...
Последний раз редактировалось: 01.12.08 18:54
|
... Помни, что зерно никогда не бывает в опасности. Что может угрожать зерну? Оно абсолютно защищено. Но росток всегда под угрозой, он очень нежен. Семя подобно камню, оно прячется под твердой скорлупой. Но растению необходимо преодолеть тысячу и одну опасность. Не каждый росток дотягивается до той высоты, где на нем появятся цветы, тысяча и один цветок. Очень немногие люди достигают второй стадии; достигших же третьей стадии – стадии цветения – можно сосчитать на пальцах. Почему так трудно достичь стадии цветения? Из-за алчности и низости человека, из-за его не-любви и неспособности делиться. Чтобы стать ростком, необходимо мужество; чтобы стать цветком, необходима любовь. Цветение означает, что дерево раскрыло свое сердце, отдавая свой аромат, свою душу, изливая себя в сущее. Не оставайся зерном. Наберись мужества – отбрось ЭГО, отринь безопасность и стань уязвимым.
Радость любви возможна, если ты познал радость одиночества. Только тогда тебе есть чем поделиться. В противном случае встречаются двое нищих. Они сделают друг друга еще более несчастными, ибо каждый надеется, что другой сможет наполнить его. Оба слепы; они не могут помочь друг другу.
(с)Раджниш Ошо
|
... завершення тижня ... тихенькі кроки вперед ... зовсім маленькі ... я навчилась думати трохи по-іншому ... мені так здається ... я навчилась сприймати усе більш простіше ... я це відчуваю ...
... полюби себе ... сказали мені ... ти зробила важливий крок у житті (обговорення дисертації) ... але моє серце виспівувало зовсім іншу мелодію ... я хотіла цього ... але більшим бажанням - було інше ... пошук тепла і любові від тебе ... однак розумію, все відбувається у певній послідовності ... за певним порядком ... і його змінити просто інколи не можливо ...
... життя продовжується ... хочеться, щоб тебе просто хтось любив ...
... ми не завжди вибираємо свій шлях ... дорогу у житті ... але ми можемо вибрати з ким і як її пройти, щоб у кінці ні про що просто не жалкувати ...
Люди, которых трудно полюбить, как раз больше всего в этом нуждаются. (с) К/ф "Мирный воин"
Последний раз редактировалось: 28.11.08 10:12
|
Человек живёт и притягивается невидимыми нитями к людям, которые его окружают. Наступает разлука - нити натягиваются и рвутся, как струны скрипки, издавая звуки. И каждый раз, когда нити обрываются у сердца, человек испытывает самую острую боль.
Так ... саме так ... дуже просто ... і водночас ... все так складно ...
Последний раз редактировалось: 27.11.08 21:58
|
... після важких прожитих мною днів ... недоспаних ночей ... головного болю ... а головне у цьому, ще й якогось депресивного стану ... маю бажання зникнути ... сховатись ... і просто не повертатись ... навіть до звичного життя ... так ... життя ... думаю ... з часом це мине ... і я знову ... усміхатимусь ... і буду щаслива ...
... поряд з цим ... я боюсь зізнатись навіть собі ... у тому що відчуваю ... чого так прагну на даний момент ... і чим би пожертвувала за ради цього! ...
... коли мрія наближається до тебе так близько ... ти її підпускаєш все ближче і ближче ... вона має змогу тебе повністю потішити, зігріти, врятувати від самотності чи зцілити роз’ятрені рани ... але в певну мить ... щось обривається ... щось відбувається магічне ... і ти вже просто боїшся впустити її ... мрію ... у своє серце ... у своє життя ... і реалізовувати її, ... але чому??? ...
p.s.
Живи так, как будто ты сейчас должен проститься с жизнью, как будто время, оставленное тебе, есть неожиданный подарок. (с) Марк Аврелий
|
Бувають моменти, коли так хочеться повернутись назад ... зупинити час і сказати собі: "Стоп! Нащо так поспішати? Чому? Зупинись!" Але повернути час неможливо ... І це, мабуть, найстрашніша істина... Іноді хочеться повернутись ... Але це не можливо ...
Сотні разів я думала, що все можна розпочати спочатку, ... кожного разу знаходили в собі сили зробити крок назустріч ... і на що я наштовхувалась? ... на нерозуміння ... на розчарування ... які згодом переходили у депресію ...
Я не така якою Ви б хотіли мене бачити ... я зовсім інша! ... але це я ... я хочу почути правду ... ніж перебирати словами брехні ... Я хочу щоб Ви зрозуміли, хто я ... і для чого ... ... ... чому???? ...
Писалось под музыку: ... нотки мого життя ...
|
Чого ми прагнемо від життя? … кожен скаже свого … і його думка буде правильною … безумовно … без обговорення …
Життя – справедливе … я переконую себе у цьому завжди …
p.s.
... хочу відновити те що в сердині мене ... знайти у першу чергу себе ....
... інколи мені хочеться позичити часточку від кожного .... і ... тоді здається ... я буду повністю щаслива ...
... в житті нічого не відбувається просто так ... є перешкоди, але необхідно долати все ... помаленьку ... легкими кроками ...
... все можливо!!! ... коли тобі здається, що ти у безвиході, пам*ятай, що з любої темряви можна знайти світло, можна його довго шукати, але ти обовязково його знайдеш ...
... ось і все ... пояснення на даний момент ... просто набір речень ... інколи складається враження що я пожертвувала б усім задля чогось або когось ... не знаю ... хоча саме зараз бачу ... відчуваю ... що напевне не зможу ... тому що ... що скажуть інші?????? ... вони просто осудять ... посміються ... ось і все ... але це нова сторінка мого життя, але не перегорнута ще ...
... я боюсь ризикнути ... для щастя ... якого шукаю повсюду ... я не зможу цього .... навіть якщо зі всіх сил цього хотітиму ... бажатиму ...
... але, скажи, ти можеш зробити в цьому житті хоч щось для себе ...????? ...
Писалось под музыку: ... мелодія мого серця ... яку не спинити ...
Последний раз редактировалось: 17.11.08 22:28
|
|
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 ... |
|
Знакомства
Основное
